Посмертні нагороди Володимира Муляра та Володимира Стеницького вручили рідним

Люба КІПОРЕНКО

У понеділок, 14 жовтня, у Старосамбірському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки посмертно нагородили орденами «За мужність» ІІІ ступеня Володимира Муляра та Володимира Стеницького, які віддали свої життя за Україну.

Володимир Стеницький – уродженець міста Хирова, солдат. Служив у мотопіхотному відділенні 10 окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 18 лютого цього року під час мінометного обстрілу російських війсь наших позицій поблизу населеного пункту Берестове, що на Донеччині.

«Мені важко щось говорити. Брат проживав з нами у Хирові. Добрий був. Дуже боляче згадувати», – зі сльозами на очах говорить сестра Героя Мальвіна.

Воїну Володимиру Стеницькому назавжди 35 років.

Володимир Муляр родом зі села Боратичі, що на Мостищині. Однак разом зі своєю сім’єю проживав у селі Міженець. Був призваний на військову службу в 2023 році. Старший сержант. Служив на посаді бойового медика аеромобільного взводу у 81 окремій аеромобільній бригаді. Загинув 13 березня цього року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Білогорівка Луганської області.

«Володимир рятував життя своїх побратимів, був бойовим медиком. Він завжди казав мені, що все добре. Ніколи ні на що не жалівся по службі. У жовтні минулого року, під час виконання бойового завдання отримав поранення. Але одразу після лікування повернувся у стрій, бо знав, що потрібен своїм побратимам.

Він нагороджений відзнакою Міністра Оборони України за поранення,  нагрудним знаком «За зразкову службу», нагрудним знаком «Знак пошани» (посмертно) і тепер орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Мій чоловік усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійсненних мрій. Немає дня, щоб ми не згадували його. Дуже не вистачає», – розповідає дружина Героя Іванна.

Володимиру Муляру назавжди 48 років.

Рідні воїна Муляра зареєстрували петицію щодо присвоєння йому звання Героя України. Найменше, чим ми можемо віддячити Захиснику – підписати Петицію. Зробити це ви можете тут.

«Війна забрала у вас найцінніше – рідних людей: брата, чоловіка, батька. Розділяємо з вами біль втрати. Ворог лютує і кращі з кращих у цій війні стояли та стоять на захисті України. Ваші рідні з таких. Вічна вдячність та пам’ять їм», – сказав підполковник Андрій Іжик.