Марія Бойко зі Слохинь задля перемоги об’єднала жінок у швейний батальйон

Люба КІПОРЕНКО

106 днів від часу повномасштабного вторгнення росії на українські землі. Сьогодні кожен українець може писати свій літопис. На тиловій Старосамбірщині хтось, буває, і забув, що триває війна. А хтось тихо, скромно і завзято робить дуже багато справ для перемоги. Зовсім випадково від волонтерів журналістка нашого сайту довідалася про Марію Бойко зі села Слохині. Поспілкувалися з жінкою, вважаємо, що її приклад мотивуватиме інших.

Марія Бойко – вчителька. Вона навчає у Хирівській середній школі та Стрілківському ліцеї дітей трудового навчання. Коли почалася війна, як і всі, спочатку не знаходила собі місця, відтак зрозуміла, що наша Україна потребує воїнів на різному фронті.

«Включилася» у справу перемоги  3 березня.

«Вирішила, що будемо плести маскувальні сітки. Кинула у сільську групу в соцмережі клич, які тканини нести, куди приходити. Подумали, де взяти сітки. І до вечора робота кипіла. Процес пішов. Далі з гарячих точок виїжджали люди, ми обійшли село, подивилися, у яких хатах можна їх приймати, що треба туди і де його можна роздобути. Потім ми варили сорокалітрові баняки борщу, зупи, чаїв, пекли велетенські підноси пиріжків. До Польщі їхали люди з війни. Так ми надавали їм потрібну підтримку», – розповідає Марія Романівна.

З кінця березня одну зі своїх кімнат у хаті переобладнала на майстерню. Там вона шиє аптечки, плитоноски, білизну, футболки, прапори.

Активно допомагають матері дочка Олена та невістка Ліля, сестра Оксана Баянівська, вчителька хімії. Бувало роздає викроєні матеріали тим, хто знається трохи на справі шиття. По сусідству жила Ірина Лєбєдєва з Харкова, яка вміла працювати на професійних швейних машинах, вона теж охоче і багато допомагала.

У швейний батальйон об’єдналися ще Люба Микуляк, Рита Бандрівська, Мирослава Хомічак, Зеновія Кальницька.

«Життя, знаєте, непередбачуване. Колись по обміну педагогічним досвідом я познайомилася з колегою з міста Сватово на Луганщині. Тепер вона, як вимушена переселенка, проживає у школі, в якій я працюю – у Стрілківському ліцеї. Вона також шиє для фронту – білизну для хлопців», – каже Марія.

Попри волонтерську роботу Марія Бойко, вела онлайн-уроки, поралася по господарству. Увесь же вільний час присвячує справі для перемоги.

«В неділю шити не можна. Після церкви готую їсти, і так немало (сміється). Щоб можна було розігрівати. Ну, а як інакше. Не можемо байдужіти. Війна триває», – каже Марія.

Жінка підписана на різні групи у соцмережах, зокрема вчителів трудового навчання з різних частин України. Вивчає потреби і запити від волонтерів. Зараз співпрацює  з Марією Козак зі Львова, вона уродженка нашого краю, з села П’ятниця. Їй довіряють, бо кожна посилка знаходить свого адресата.

Сьогодні хлопці славної львівської 80-ки одягнені у футболки, які пошила Марія Бойко, багато різних захисників на передовій носять плитоноски зі Слохинь, сьогодні прапори, які розкроїла Марія Бойко і на передовій, і по різних містах Європи, як підтримка Україні. Бо наші знамена передавала волонтерка громадам світу, які надавали нам допомогу для армії.

Цими днями жінка розкроїла 24 пари штанів для захисників.

Приклад Марії Бойко вражає. Жінка просила не публікувати про неї матеріал, мовляв, я не хочу розголосу. Є інші  люди, які роблять багато хороших справ.  Ми ж переконали, що ми на своєму інформаційному фронті мусимо надихати інших. Натомість попросили пані Марію контакти інших звичайних і жертовних людей, які, чим можуть, наближають перемогу. Це будуть інші розповіді.

А тут зазначимо, що Марія Бойко, не помічаючи своєї вагомої участі у великій Українській справі, вдячна колегам, односельцям, церквам, знайомим і незнайомим людям – які перераховували кошти на закупівлю тканин.

Розуміємо, що таланти для перемоги можна по-різному застосовувати, але без матеріальної складової у жодній справі не обійтися. Тому подаємо реквізити для допомоги, бо звісно, навіть якщо у Марії Бойко не вичерпується натхнення, то вичерпуються ресурси для придбання тканин.

Приват 5168757389369135 Бойко Марія Романівна.