“Десь у глибині серця народжується бажання допомагати іншим” – Андрій Лазірко про волонтерство

«Друзі, завтра вантажимо гуманітарну допомогу в Херсон. Просимо максимально долучитися. Потрібні засоби гігієни, дитяче харчування, підгузники дитячі. Долучайтеся по можливості, люди чекають на допомогу. Слава Україні!..», – допис на Фейсбук-сторніці Андрія Лазірка за 4 грудня. Молодий лікар, не помічаючи свята це чи будні, працює сам і заохочує інших. Працює для добра інших людей. Він волонтер.

 

«Я не знаю як це пояснити, але десь у глибині серця народжується бажання допомагати іншим. Підтримувати тих, хто цього потребує. І все. Ти забуваєш про власні потреби, ти не розумієш звідки у тебе сили й натхнення, бачиш лише великі горизонти роботи. І працюєш. Тобі вистачає сил, твоє бажання допомагати іншим першочергове, твоє натхнення і можливості множаться з неймовірною швидкістю», – розмірковує Андрій.

Андрій як волонтер ще молодий, його «стаж» у цій справі понад рік, а добрих справ уже й не злічити.

«Все почалося з того, що я вирішив допомагати діткам, які хворіють на цукровий діабет. Сам живу з цією хворобою і працюю ендокринологом. Щоб полегшити життя діток з діабетом – запровадив ініціативу – дарувати їм сенсор цілодобового моніторингу цукру. Це своєрідний домашній «сам собі лікар». Коли батьки бачать, який рівень цукру і як можна допомогти дитині. Діти мають вповні відчувати радість дитинства. Їм не буде боляче, коли їм проколюватимуть пальчик, менше стресуватимуть», – продовжує молодий чоловік

Андрій Лазірко писав пости у соцмережах, через колег, знайомих розшукував дітей, організовував збори коштів, знаходив благодійників і дарував дітям сенсори цілодобового моніторингу цукру. Це був жовтень минулого року. Заснував благодійний фонд «Діабет – це не вирок». Число юних друзів, яким допоміг Андрій, зростало. Цією справою активно займався, поки не почалася війна.

«Війна, як і всіх мене шокувала. Зранку збирався на роботу, побачив багато пропущених викликів. Почав читати новини. Це війна. Вона змінила нас усіх. У кожного свій фронт і кожен для перемоги вносить свою лепту. Запити отримуємо різні й на них реагуємо», – розповідає.

З часу повномасштабного вторгнення Андрій Лазірко невтомно волонтерить, щоб підтримати захисників, людей з територій, де велися чи ведуться бойові дії, а також внутрішньо-переміщених осіб. Це тонни вантажів, які доправляються до тих, хто їх найбільше потребує.  

В основному допомагають Андрію і його однодумцям люди з-за кордону, знайомі, друзі, різні організації.

Нещодавно у Регіональному рейтингу ТОП -100 видатних людей Львівщини отримав відзнаку – став лавреатом. Цей волонтер, як і всі в Україні та світі, мріє, щоб настала перемога. І він хоче відвідати тих людей, кому допомагав, відтак зі своєю сім’єю мріє відпочити в Криму. 

Андрій Лазірко – одна краплина в океані волонтерства. Він, як сотні інших, робить маленькі кроки великої справи. І зараз, коли триває повномасштабна війна, жорстока війна на знищення українства, волонтери тримають свій фронт міцно.

Для тих, хто хоче допомогти Андрієві Лазірку добрих справ зробити більше, подаємо реквізити для фінансової допомоги: 4149 4390 4459 4897

Сьогодні, 5 грудня, Міднародний день волонтерів. Без них сьогодні важко уявити життя, особливо, коли триває війна. Дякуємо Андрію, дякуємо усім волонтерам нашого краю за невтомність, за жертовність, доброту і милосердя, за те, що не боїтеся труднощів  і готові прийти на допомогу іншим.