Оформлює фотозони, а користувачі діляться світлинами у соцмережах: про роботу бібліотеки у Великосіллі

Марія КУЗЬМИН

30 вересня, у свято Віри, Надії і Любові та їх матері Софії, відзначали Всеукраїнський день бібліотек та професійне свято людей, що у них працюють. Оминути цю тему не могли й ми. Однак взяли собі за мету розповісти саме про сільську бібліотеку. Бо, що гріха таїти, знаємо усі, як сприймають жителі сіл бібліотеки та роботу бібліотекарів. Бібліотеки – це, зазвичай, заклади, які просто є… А бібліотекарі – це люди, яким пощастило мати роботу. Власне, мати, а не працювати…

А щоб працювати якісно, то відповідно і підхід до роботи повинен бути іншим: адже бібліотеки сьогодні мають бути не лише місцем, де люди отримують книги, а своєрідним осередком дозвілля, відпочинку і простором для комунікації серед однодумців. Якраз і ці додаткові функції стануть причиною першочергового призначення: в реаліях діджиталізації людям буде приємно взяти в руки книгу і прочитати.

Такі працівники є. І серед них Світлана Струтинська у Великосіллі. Вона не просто відбуває робочі дні, а працює з любов’ю.

«Вимоги користувачів змінилися, стара модель бібліотеки їм не подобається, тому, звісно, треба впроваджувати нові цікаві форми. Цього я і прагну. Вчуся, пробую, вигадую, вичитую, запозичую у провідних закладів», – розповідає.

Світлана Струтинська працює бібліотекарем 6 років. Народилась і зростала у селі Потік. Після закінчення Великосільської школи навчалась у Самбірському училищі культури, відтак у Рівненському державному університеті за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

«Ходовою» є робота у Великосільській бібліотеці з дітьми, власне на них бібліотекарка і найбільше сподівається. Оскільки молоде покоління за новітніми технологіями не хоче «дружити» з книгою. Тут проводять майстер-класи, де в ігровій формі діти засвоюють новий матеріал, проводять заходи, до прикладу, до дня пам’яті та примирення «Квітка пам’яті», до дня матері.

Полюбився місцевим захід – такий своєрідний флешмоб до певних свят, Дня вишиванки чи до якогось професійного свята. Світлана Струтинська оформлює цікаві фотозони, а користувачі роблять гарні світлини і діляться ними у соцмережах. При цьому цікавинкою має бути те, що фотографуватися треба з улюбленою книгою.

«Нещодавно з молоддю села ми провели акцію «Бібліотекар на годину». Видно було зацікавлення в учасників заходу. Спочатку розповіла їм про роботу, про порядок дій з видачі книги, а потім вони самі сідали в крісло бібліотекаря і прцювали», – з захопленням про свою роботу розповідає Світлана Струтинська.
Також у бібліотеці проводять ігри «Мандрівка Львівщиною та Україною».

Світлана мріє, щоб у її бібліотеці був сучасний ремонт з сучасним обладнанням, де була би комфортна дитяча зона. Також сподівається, що матиме мультимедійне обладнання, яке би полегшило і додало свіжості у роботі.
«Але розумію, що попри важливість і потрібність ці речі є на другому плані. На першому ж місці – любов до роботи, яка для неї є другою домівкою.

«Тепер мене не лякають труднощі, я знаю, що все вирішується з часом. Коли я прийшла на роботу, то не уявляла, як то одночасно можна бути і бібліотекарем, і організатором масових заходів, і прибиральницею, і господинею. Можна все. Якщо хотіти», – каже.

Нагадаємо, на теренах колишнього Старосамбірського району до реформи децентралізації діяла Старосамбірська районна централізована бібліотечна система, в яку входили центральна районна бібліотека, для дітей та 59 бібліотек-філій. На початку року рішенням сесії Старосамбірської районної ради усі бібліотеки передано до новостворених територіальних громад: Старосамбірську, Добромильську, Хирівську, Стрілківську.
У Старосамбірській територіальній громаді наприкінці березня створено комунальний заклад «Старосамбірська публічна бібліотека». До неї належить тепер бібліотека для дітей та 16 бібліотек-філій.