Люба КІПОРЕНКО
Віталій Світайло — мужній захисник, десантник, чий життєвий та бойовий шлях є яскравим прикладом непохитної стійкості, честі й щирої відданості Україні. Його історія — це розповідь про людину, для якої висота, дисципліна та готовність тримати удар стали не просто словами, а наразі суть життя.
Майбутній воїн зростав у мальовничому та героїчному селі Кобло на Старосамбірщині. Шкільні роки й досі згадує з особливим трепетом, щиро дякуючи вчителям, які прищепили йому любов до рідної землі.
До повномасштабного вторгнення будні чоловіка були міцно пов’язані з витривалістю та висотою. Після навчання у Дрогобицькому механіко-технологічному коледжі він пройшов строкову службу в легендарній Львівській 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. У цивільному житті цей армійський досвід переріс у професію: Віталій займався промисловим альпінізмом — утеплював фасадні стіни та лагодив будівлі на запаморочливих висотах. А у вільний час успішно виборював перші місця на змаганнях з армреслінгу.
А якщо зазирнути у його соцмережі, там можна помітити кумедний парадокс: у графі «рідне місто» вказаний Херсон. Коли знайомі дивуються, Віталій жартує: батьки колись гостювали на півдні у родичів, а він, мабуть, так сильно хотів побачити море, що поспішив на світ раніше часу. Заповітна мрія воїна врешті-решт дістатися морського узбережжя й досі живе в його серці!
26 лютого 2022 року Віталій добровільно став до лав Збройних Сил.
Бойова географія воїна вражає: Бахмут, Кліщіївка, Часів Яр, Торецьк, Нью-Йорк… Віталій боронив ці населені пункти у складі Королівської 24-ї окремої механізованої бригади. У 2023 році звільнився зі служби за сімейними обставинами.
Однак довго в цивільному житті бути не міг. Тож прийняв єдине правильне для себе рішення. Усвідомивши, що з його досвідом і навичками на фронті буде найбільше користі, Віталій знову повернувся до війська. Уже півтора року виконує завдання на гарячих напрямках у складі 80 ОДШБ. Зараз – на межі Донецької та Дніпропетровської областей.
Сьогодні мужність воїна Віталія Світайла відзначена високими державними та відомчими нагородами:
«Срібним хрестом» та «Золотим Хрестом» від Головнокомандувача ЗСУ; почесним «Хрестом хоробрих»; нагрудним знаком «Бій за волю»; відзнакою командира 80-ї ДШВ.
Розповідаючи про будні на передовій, боєць зізнається, що настрій буває різним — усе залежить від бойових завдань та обставин.
«Без чорного гумору тут ніяк, він допомагає тримати психіку в певному тонусі», — ділиться військовий.
Головна мотивація для нього проста: на фронті всі стали рідними, тут свої, найдорожчі люди.
«Ми в такому пеклі побували, що нам уже нічого не страшно. Назад дороги немає — тільки до перемоги, до кінця. Хто як не ми?», — говорить Віталій.
Його найбільша мрія — аби жахіття війни якнайшвидше закінчилися, а після нашої спільної Перемоги створити власну сім’ю, щоб майбутні діти ніколи не знали воєнного лихоліття.
Віталій Світайло — гордість Старосамбірщини та приклад незламної сили духу. Дякуємо за захист, воїне! Пишаємося і віримо в нашу неминучу Перемогу! Зі святом, з Днем захисників і захисниць України.
Ще у цій категорії
Богдан Жидик: 95 років життєвої мудрості та відданості краю
Як Андрій Лазірко поєднує професію з місією допомагати тим, хто потребує
Сто років мудрості, праці та миру в серці: у Сушиці привітали столітню ювілярку Юстину Грицик