Марія КУЗЬМИН
Завтра, 28 вересня, до рідного Старого Самбора повертається полеглий на війні Владислав Булій, Герой, який віддав своє життя за Україну. Владислав загинув у боях під Попасною ще у березні 2022 року, у своїх 22. Його тіло вдалося ідентифікувати лише нещодавно.
Понад два роки Світлана Булій вірила, що її син живий, можливо в полоні. Понад два роки мама, як голубка, билася між надією і безнадією. На жаль, найгірші підозри підтвердилися, її син загинув. Єдиний.
11 березня під час обстрілів з реактивних систем залпового вогню лейтенант, командир першого мотопіхотного взводу 24 ОМБ ім. короля Данила, отримав поранення несумісні з життям.
«Владислав отримав вперше поранення ще 6 березня. 8 березня знову пішов на завдання. Останнє повідомлення до мене було сповнене оптимізму. 10 березня написав: “Все ок”. Однак, 11 березня на світанку мені було дуже тривожно. Телефон мовчав. В офіційних даних написали, що загинув о 8.30», – плаче мама полеглого Героя Світлана Булій.
Владислав був справжнім патріотом. Його позивний “Бандера”. Закінчив військовий навчальний заклад, Академію сухопутних військ, з відзнакою. Двічі бував на ротаціях ще до повномасштабного вторгнення, отримував нагороди. Та кар’єра і відзнаки для Владислава були не важливі, на перше місце ставив інтереси Держави.
Коли почалася повномасштабна війна, йому пропонували обіймати посаду ротного, на місці, у частині, та обрав фронт, адже вважав, що бойовий офіцер має бути в бою.
“Називав мене мамусенька. Якщо існують ідеальні сини, то це був мій Владик. Ні разу не дав мені приводу засмутитися, ні разу не розчарував мене. Його не цікавили безглузді розваги, він впевнено йшов за цінностями. Був добрий, життєрадісний і оптиміст. А ще дуже відповідальний і справедливий. Завжди посміхався, підтримував мене, а на мої материнські тривоги відповідав жартами“, – плаче Світлана Булій, згадуючи про сина.
Похоронять Владислава Булія завтра, 28 вересня, у рідному місті. Зустріч Героя попередньо запланована на 13.00 у Самборі. Відтак нескореного захисника молитовно зустрічатимуть у Старому Самборі.
Сумуємо разом з батьками та рідними усі ми. Позивний Владислава Булія “Бандера” став символом його незламності та відданості ідеалам.
Ще у цій категорії
«Невже це той Василько…»: у Добромилі оплакують загиблого на війні Василя Особу
Чемпіонка світу із шахів Марта Літинська з чоловіком на Самбірщині нагородили переможців конкурсу про УПА
23 тисячі гривень наярмаркували для воїнів у Торчиновичах