Про кулінарний антураж на варениковій вечірці у ліцеї Хирова

Марія КУЗЬМИН

Знаємо, що кожна школа по-своєму цікаво організовує навчальний та виховний процес. І навіть якщо отримуємо запрошення відвідати певні події, на жаль, доводиться гречно перепрошувати, що немає можливості їздити по школах. Пояснюємо: є нові технології, висилайте світлину, а ми поспілкуємося телефоном. Але запрошення завітати на «Вареникову вечірку» від директора Хирівського ліцею Івана Прендоти інтуїтивно «клацнуло»: відмовлятися не можна! Поїхала – і не пошкодувала.

“Вареник Party” – це був атестаційний захід вчительки української мови та літератури, методистки Оксани Лях. Уже відразу, завітавши до їдальні ліцею, відчуваю, що подія таки непересічна, адже захід вчителька проводить не з учнями, а з колегами, дирекцією. Це потім Оксана Зіновіївна розповідає, що планувала його провести з учнями, однак з ними зараз працюють дистанційно. Але експеримент, на думку організаторів, вдався. Адже вчителі, як правило, вдосконалюють свої знання з предметів, які викладають. А тут наставники біології, хімії, математики читали літературні твори, в яких йдеться про їжу, готували поезію. В результаті – це сподобалося усім.

До слова, це не єдиний експеримент цієї вчительки. Часом на уроці «кидає виклик» тим школярам, знання яких кульгали на уроці. У шухляді свого робочого стола, окрім конспектів, книжок, ручок, сценаріїв Оксана Зіновіївна має і … тенісні ракетки. Так-так, партія гри на перерві у теніс, де програє учень у вчительки, викликає у школяра нестримне бажання підтягнутися і з української, а також дисциплінує, виховує…

«Оксана Зіновіївна у нас душа колективу, її чотири рази уже обирали головою профспілки. Вона щороку організовує такі літературні вечори, цьогоріч вони присвячені їжі в українській літературі», – розповідає директор Іван Прендота.

Отже, цього пообіддя у ліцеї наліпили багато вареників із восьми начинок: були й з картоплею, сиром, капустою, м’ясом, вишнями, чорницею… І все це супроводжувалося піснями та музичним супроводом гри на баяні педагога Андрія Бербиха, поезією, гуморесками, спілкуванням. За гостинним столом також звучала поезія, пісні, обговорення традицій.

Такий захід, як на мене, направду, дуже важливий. Бо доводить, що лише творчі педагоги можуть якнайповніше розкрити творчість у дітях. Лише колектив, в якому панує гармонія і розуміння, допомагає вихованцям прагнути творити її навколо себе.

За спілкуванням з вчителями, керівництвом ліцею, зрозуміла, що в цьому навчальному закладі проходить багато цікавого. Але це теми інших публікацій.

А якщо говорити про Оксану Лях, то у її педагогічній практиці є ще багато цікавих моментів. До прикладу, уже з середини листопада починають випікати у їдальні хлібні колосочки, їх у День пам’яті жертв голодоморів роздають на площі Хирова.

До слова, коли опубліковувала відеофрагменти заходу в соцмережах, зрозуміла, що у сьогоденні не вистачає такого позитиву. Глядачі численними вподобайками і позитивними коментарями «засипали» організаторів. А це означає, що добрі методи використовують у своїй роботі в Хирівському ліцеї.